Фінансова звітність Товариства є фінансовою звітністю загального призначення, яка сформована з метою достовірно подання фінансового стану, фінансових результатів діяльності та грошових потоків Товариства для задоволення інформаційних потреб широкого кола користувачів при прийнятті ними економічних рішень. Концептуальною основою фінансової звітності Товариства за рік, що закінчився 31 грудня 2025 року, є Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ), включаючи Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) та Тлумачення (КТМФЗ, ПКТ), видані Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (РМСБО), в редакції чинній на 1 січня 2025 року, що офіційно оприлюдненні на веб-сайті Міністерства фінансів України. Підготовлена Товариством фінансова звітність чітко та без будь-яких застережень відповідає всім вимогам чинних МСФЗ з врахуванням змін, внесених РМСБО, дотримання яких забезпечує достовірне подання інформації в фінансовій звітності, а саме, доречної, достовірної, зіставної та зрозумілої інформації. При формуванні фінансової звітності Товариство керувалося також вимогами національних законодавчих та нормативних актів щодо організації і ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, які не протирічать вимогам МСФЗ.

Річна фінансова звітність за 2025 рік складається на основі даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності ведення й складання яких здійснюється у відповідності з системою регулювання бухгалтерського обліку, встановленого законодавством України, з метою достовірного представлення інформації згідно до вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності.

Форма та назви фінансових звітів Перелік та назви форм фінансової звітності Фонду відповідають вимогам, встановленим НП(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності".

Методи подання інформації у фінансових звітах

Згідно НП(С)БО 1 Звіт про сукупний дохід передбачає подання витрат, визнаних у прибутку або збитку, за класифікацією, основаною на методі "функції витрат" або "собівартості реалізації", згідно з яким витрати класифікують відповідно до їх функцій як частини собівартості чи, наприклад, витрат на збут або адміністративну діяльність.

Представлення грошових потоків від операційної діяльності у Звіті про рух грошових коштів здійснюється із застосуванням прямого методу, згідно з яким розкривається інформація про основні класи надходжень грошових коштів чи виплат грошових коштів. Інформація про основні види грошових надходжень та грошових виплат формується на підставі облікових записів Товариства.

Рік, що закінчується 31 грудня 2025 року

Валюта подання звітності відповідає функціональній валюті, якою є національна валюта України – гривня.

Звітність складено у тисячах гривень, округлених до цілих

При підготовці фінансової звітності Товариство здійснює оцінки та припущення, які мають вплив на елементи фінансової звітності, ґрунтуючись на МСФЗ, МСБО та тлумаченнях, розроблених Комітетом з тлумачень міжнародної фінансової звітності. Оцінки та судження базуються на попередньому досвіді та інших факторах, що за існуючих обставин вважаються обґрунтованими і за результатами яких приймаються судження щодо балансової вартості активів та зобов'язань. Хоча ці розрахунки базуються на наявній у керівництва Товариства інформації про поточні події, фактичні результати можуть зрештою відрізнятися від цих розрахунків. Області, де такі судження є особливо важливими, області, що характеризуються високим рівнем складності, та області, в яких припущення й розрахунки мають велике значення для підготовки фінансової звітності за МСФЗ, наведені нижче. Судження щодо операцій, подій або умов за відсутності конкретних МСФЗ Якщо немає МСФЗ, який конкретно застосовується до операції, іншої події або умови, керівництво Товариства застосовує судження під час розроблення та застосування облікової політики, щоб інформація була доречною для потреб користувачів для прийняття економічних рішень та достовірною, у тому значенні, що фінансова звітність: подає достовірно фінансовий стан, фінансові результати діяльності та грошові потоки Товариства; відображає економічну сутність операцій, інших подій або умов, а не лише юридичну форму; є нейтральною, тобто вільною від упереджень; є повною в усіх суттєвих аспектах. Під час здійснення судження керівництво Товариства посилається на прийнятність наведених далі джерел та враховує їх у низхідному порядку: вимоги в МСФЗ, у яких ідеться про подібні та пов'язані з ними питання; визначення, критерії визнання та концепції оцінки активів, зобов'язань, доходів та витрат у Концептуальній основі фінансової звітності. Під час здійснення судження керівництво Товариства враховує найостанніші положення інших органів, що розробляють та затверджують стандарти, які застосовують подібну концептуальну основу для розроблення стандартів, іншу професійну літературу з обліку та прийняті галузеві практиці. Так у процесі застосування облікової політики Товариства при визначенні сум, визнаних у фінансовій звітності, керівництво використовувало судження і оціночні значення, найбільш суттєві з яких представлені нижче.

При підготовці фінансової звітності Товариство здійснює оцінки та припущення, які мають вплив на елементи фінансової звітності, ґрунтуючись на МСФЗ, МСБО та тлумаченнях, розроблених Комітетом з тлумачень міжнародної фінансової звітності. Оцінки та судження базуються на попередньому досвіді та інших факторах, що за існуючих обставин вважаються обґрунтованими і за результатами яких приймаються судження щодо балансової вартості активів та зобов'язань. Хоча ці розрахунки базуються на наявній у керівництва Товариства інформації про поточні події, фактичні результати можуть зрештою відрізнятися від цих розрахунків. Області, де такі судження є особливо важливими, області, що характеризуються високим рівнем складності, та області, в яких припущення й розрахунки мають велике значення для підготовки фінансової звітності за МСФЗ, наведені нижче.

 Судження щодо операцій, подій або умов за відсутності конкретних МСФЗ

Операції, що не регламентовані МСФЗ у Товариства протягом періодів, охоплених цією фінансовою звітністю, відсутні.

 Судження щодо справедливої вартості активів Товариства

Справедлива вартість інвестицій, що активно обертаються на організованих фінансових ринках, розраховується на основі поточної ринкової вартості на момент закриття торгів на звітну дату. В інших випадках оцінка справедливої вартості ґрунтується на судженнях щодо передбачуваних майбутніх грошових потоків, існуючої економічної ситуації, ризиків, властивих різним фінансовим інструментам, та інших факторів з врахуванням вимог МСФЗ 13 "Оцінка справедливої вартості".

 Судження щодо змін справедливої вартості фінансових активів

Керівництво Товариства вважає, що облікові оцінки та припущення, які мають стосунок до оцінки фінансових інструментів, де ринкові котирування не доступні, є ключовим джерелом невизначеності оцінок, тому що:

- вони з високим ступенем ймовірності зазнають змін з плином часу, оскільки оцінки базуються на припущеннях керівництва щодо відсоткових ставок, волатильності, змін валютних курсів, показників кредитоспроможності контрагентів, коригувань під час оцінки інструментів, а також специфічних особливостей операцій; та
- вплив зміни в оцінках на активи, відображені в звіті про фінансовий стан, а також на доходи (витрати) може бути значним.

Якби керівництво Товариства використовувало інші припущення щодо відсоткових ставок, волантильності, курсів обміну валют, кредитного рейтингу контрагента під час оцінки інструментів, більша або менша зміна в оцінці вартості фінансових інструментів у разі відсутності ринкових котирувань мала б істотний вплив на відображений у фінансовій звітності чистий прибуток та збиток.

Використання різних припущень та/або методів оцінки також може мати значний вплив на передбачувану справедливу вартість.

 Судження щодо очікуваних термінів утримування фінансових інструментів

Керівництво Товариства застосовує професійне судження щодо термінів утримання фінансових інструментів, що входять до складу фінансових активів. Професійне судження за цим питанням ґрунтується на оцінці ризиків фінансового інструменту, його прибутковості й динаміці та інших факторах. Проте існують невизначеності, які можуть бути пов'язані з призупиненням обігу цінних паперів, що не є підконтрольним керівництву Товариства фактором і може суттєво вплинути на оцінку фінансових інструментів.

 Судження щодо виявлення ознак знецінення активів

Відносно фінансових активів, які оцінюються за амортизованою вартістю Товариство на кожну звітну дату визначає рівень кредитного ризику.

Товариство визнає резерв для очікуваних кредитних збитків за фінансовими активами, які оцінюються за амортизованою вартістю, у розмірі очікуваних кредитних збитків за весь строк дії фінансового активу (при значному збільшенні кредитного ризику та для кредитно-знецінених фінансових активів) або 12-місячними очікуваними кредитними збитками.

Очікувані кредитні збитки відображають власні очікування Товариства щодо кредитних збитків.

Витрати - це зменшення активів або збільшення зобов'язань, наслідком якого є зменшення власного капіталу, крім як унаслідок здійснення розподілу держателям вимог до власного капіталу. Витрати визнаються у звіті про прибутки та збитки за умови відповідності визначенню та одночасно з визнанням збільшення зобов’язань або зменшення активів. Витрати негайно визнаються у звіті про прибутки та збитки, коли видатки не надають майбутніх економічних вигід або тоді та тією мірою, якою майбутні економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати визнанню як активу у звіті про фінансовий стан. Витрати визнаються у звіті про прибутки та збитки також у тих випадках, коли виникають зобов’язання без визнання активу. Витрати, понесені у зв'язку з отриманням доходу, визнаються у тому ж періоді, що й відповідні доходи.

Мета встановлення вимог щодо зменшення корисності полягає у визнанні очікуваних кредитних збитків за весь строк дії за всіма фінансовими інструментами що оцінюються за амортизованою вартістю, за якими відбулося значне зростання кредитного ризику з моменту первісного визнання (незалежно від того, чи він оцінюється на індивідуальній, чи на груповій основі) з урахуванням усієї обґрунтовано необхідної та підтверджуваної інформації, включаючи прогнозну інформацію, шляхом визнання резерву під збитки для очікуваних кредитних збитків. Загальний підхід – модель оцінки очікуваних кредитних збитків (стадії життєвого циклу) наступний: Стадія 1 Кредитний ризик Низький: кредитний ризик не зазнав значного зростання з моменту первісного визнання Ознаки: • відсутність ознак 2-ої та 3-ої стадії, • позичальник в найближчій перспективі має стабільну здатність виконувати прийняті на себе зобов’язання , • перспективи можуть, але не обов’язково, знизити його здатність до виконання зобов’язань Період аналіз 12 місяців Оцінка очікуваних кредитних збитків 0,001 %-2% Стадія 2 Кредитний ризик Середній: значне зростання кредитного ризику Ознаки • з зміна зовнішніх ринкових показників кредитного ризику, • неповний платіж • часткове виконання умов договору • надана не повна інформація про позичальника Період аналіз всього життєвого циклу інструмента Оцінка очікуваних кредитних збитків (з урахуванням ймовірності дефолту)2%-10% Стадія 3 Кредитний ризик Високий: кредитно-знецінені фінансові активи Ознаки • значні фінансові труднощі фінансового інструмента • дефолт • поява ймовірності інформації про банкрутство або реорганізації контрагента, • часткове виконання умов договору Період аналіз всього життєвого циклу інструмента Оцінка очікуваних кредитних збитків (з урахуванням ймовірності дефолту) від 10 до 100%

Розмір винагороди договірний

Фінансова звітність Товариства затверджена до випуску (з метою оприлюднення) керівником Товариства 23 березня 2026 року. Ні учасники Товариства, ні інші особи не мають права вносити зміни до цієї фінансової звітності після її затвердження до випуску.

Облік грошових коштів та їх еквівалентів регламентується МСБО 7 "Звіт про рух грошових коштів" (МСБО 7). Грошові кошти включають в себе гроші на поточних, депозитних до запитання рахунках Товариства. Актив є грошовими коштами чи еквівалентами грошових коштів (як визначено у МСБО 7), якщо немає обмежень щодо обміну чи використання цього активу для погашення зобов'язання принаймні протягом трьох місяців після звітного періоду. Еквіваленти грошових коштів - короткострокові, високоліквідні вкладення, які вільно конвертуються в заздалегідь відому суму грошових коштів і характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості. Інвестиційна діяльність - це придбання і продаж довгострокових активів, а також інших інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів. Депозити/грошові кошти на поточних рахунках у разі підвищення ризику ліквідності (не повернення ) підлягають перекласифікації. Депозити в банках у разі неможливості дострокового отримання грошових коштів на поточний рахунок не є еквівалентами грошових коштів та класифікуються як фінансові інвестиції, що оцінюються за амортизованою вартістю. Первісна оцінка грошових коштів та їх еквівалентів здійснюється за справедливою вартістю, яка дорівнює їх номінальній вартості. Первісна та подальша оцінка грошових коштів та їх еквівалентів в іноземній валюті здійснюється у функціональній валюті за офіційними курсами Національного банку України. Подальша оцінка грошових коштів здійснюється за амортизованою вартістю, бо завжди є ризик неповернення або затримки. Товариство відносно банківських депозитів має наступну модель розрахунку збитку від знецінення фінансового активу: - при розміщенні депозиту в банку з високою надійністю (інвестиційний рівень рейтингу uaAAA, uaAA, uaA, uaBBB та банки, що мають прогноз "стабільний", що присвоюється рейтинговими агентствами, які внесені до Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств НКЦПФР) на дату розміщення коштів резерв збитків розраховується в залежності від строку та умов розміщення (при розміщенні від 1 до 24-х місяців - розмір резерву збитку складає 0,001%, більше 2 років - 10%); - при розміщенні депозиту в банку з більш низьким кредитним рейтингом (спекулятивний рівень рейтингу, що присвоюється рейтинговими агентствами, які внесені до Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств НКЦПФР) на дату розміщення коштів резерв збитку розраховується у розмірі від 10% до 100% від суми вкладу в залежності в розміру ризиків. У разі обмеження права використання коштів на поточних рахунках у банках (наприклад, у випадку призначення НБУ в банківській установі тимчасової адміністрації) ці активи можуть бути класифіковані у складі непоточних активів. У випадку прийняття НБУ рішення про ліквідацію банківської установи та відсутності ймовірності повернення грошових коштів, визнання їх як активу припиняється їх вартість відображається у складі збитків звітного періоду.

Станом на 31.12.2025 року на депозитному рахунку у банку обліковуються за номінальною вартістю грошові кошти на суму 3192 тис. грн., Поточний та депозитний рахунки відкрито у банку АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК "АВАЛЬ".

                                                                                 тис.грн

Інформація про рух грошових коштів надає основу для оцінки спроможності Товариства генерувати грошові кошти, еквіваленти грошових коштів, поточні фінансові інвестиції у депозити, і для оцінки потреб Товариства у використанні цих грошових потоків. При розкритті зазначеної інформації у Звіті про рух грошових коштів Товариство застосовувало вимоги до подання та розкриття інформації про рух грошових коштів викладені в МСБО 7. Звіт про рух грошових коштів за звітний період складено за прямим методом. В зазначеному звіті надається інформацію про минулі зміни грошових коштів Товариства, який розмежовує грошові потоки протягом періоду від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Товариство обирає та застосовує свої облікові політики послідовно для подібних операції, інших події або умов, якщо МСФЗ конкретно не вимагає або не дозволяє визначення категорії статей, для яких інші політики можуть бути доречними.

Зобов'язання - існуюче зобов'язання Товариства, яке виникає в результаті минулих подій і погашення якої, за очікуванням, призведе до вибуття ресурсів Товариства, котрі втілюють у собі економічні вигоди.

Товариство не визнає умовні зобов'язання в звіті про фінансовий стан Товариства. Інформація про умовне зобов'язання розкривається, якщо можливість вибуття ресурсів, які втілюють у собі економічні вигоди, не є віддаленою. Товариство не визнає умовні активи. Стисла інформація про умовний актив розкривається, коли надходження економічних вигід є ймовірним.

Чиста вартість реалізації - попередньо оцінена ціна продажу у звичайному ході бізнесу мінус попередньо оцінені витрати на завершення та попередньо оцінені витрати, необхідні для здійснення продажу

Кредитний ризик – ризик того, що одна сторона контракту про фінансовий інструмент не зможе виконати зобов’язання і це буде причиною виникнення фінансового збитку іншої сторони. Кредитний ризик притаманний таким фінансовим інструментам, як поточні та депозитні рахунки в банках, облігації, дебіторська заборгованість (в т.ч. позики). Основним методом оцінки кредитних ризиків Товариства є оцінка кредитоспроможності контрагентів, для чого використовуються кредитні рейтинги та будь-яка інша доступна інформація щодо їх спроможності виконувати боргові зобов’язання. Станом на 31.12.2025 р. кредитний ризик по фінансовим активам, що оцінюються за амортизованою собівартістю, є низьким, що підтверджується чинниками, які враховують специфіку контрагентів, загальні економічні умови та оцінку як поточного, так і прогнозного напрямків зміни умов станом на звітну дату. Щодо депозитів При визначенні рівня кредитного ризику фінансового активу у вигляді еквівалентів грошових коштів, розміщених на депозитному рахунку в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» були враховані, в першу чергу, дані НБУ. Відповідно до цих даних складаються рейтинги банків. За даними рейтингу надійності банків, що здійснюється рейтинговим агентством, яке внесене до Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств НКЦПФР (https://www.nssmc.gov.ua/rating-agencies/ ) АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» має кредитний рейтинг інвестиційного рівня uaAA+. Позичальник або окремий борговий інструмент з рейтингом uaAA характеризується дуже високою кредитоспроможністю порівняно з іншими українськими позичальниками або борговими інструментами. Знаки «+» та «-» позначають проміжний рейтинговий рівень відносно основного рівня. Стабільний прогноз вказує на відсутність на поточний момент передумов для зміни рейтингу протягом року. Враховуючи проведений аналіз, кредитний ризик визначений Товариством як дуже низький, враховуючи те, що термін розміщення на депозиті вклади складає менше року від дати балансу, і Товариство може прийняти рішення у будь-який моменти повернути кошти з депозиту, сума збитку від знецінення визначена на рівні 0%. Також взято до уваги «Положення щодо пруденційних нормативів професійної діяльності на фондовому ринку та вимог до системи управління ризиками», затверджене рішенням НКЦПФР № 1597 від 01.10.2015 р., згідно з яким кошти на поточних рахунках, державні цінні папери, цінні папери, гарантовані державою, та доходи, нараховані за ними, відносяться до 1-ї групи активів зі ступенем кредитного ризику 0 відсотків. Щодо позик Станом на 31.12.2025 року в активах Товариства немає безвідсоткових позик, що видані працівникам Товариства та підприємствам, з якими склалися дружні ділові відносини. За результатами проведеного аналізу, враховуючи підходи затверджені в Товаристів у межах системи управління ризиками, Керівництво прийшло висновку, що з дати первісного визнання (видачі позики) кредитний ризик позичальника не зазнав зростання і є низьким. Відсутні факти, які б свідчили про ризик невиконання зобов’язання. До заходів мінімізації впливу кредитного ризику Товариство відносить: - встановлення внутрішнього обмеження обсягу дебіторської заборгованості в активах; - диверсифікацію структури активів; - аналіз платоспроможності контрагентів; - здійснення заходів щодо недопущення наявності в активах Товариства простроченої дебіторської заборгованості. У Товариства для внутрішньої системи заходів із запобігання та мінімізації впливу ризиків створені: система управління ризиками, внутрішній аудит (контроль). Товариство використовує наступні методи управління кредитними ризиками: • ліміти щодо боргових зобов’язань за класами фінансових інструментів; • ліміти щодо боргових зобов’язань перед одним контрагентом (або асоційованою групою); • ліміти щодо вкладень у фінансові інструменти в розрізі кредитних рейтингів за Національною рейтинговою шкалою; • ліміти щодо розміщення депозитів у банках з різними рейтингами .

При формуванні фінансової звітності за попередній рік та поточний рік було проведено аналіз договорів банківських вкладів (депозитів). При проведені аналізу умов договорів визначено, що за умовами договорів депозити в банках не можливо достроково отримати на поточний рахунок. Відповідно до вимог МСБО 7 такі депозити не є еквівалентами грошових коштів та класифікуються як фінансові інвестиції, що оцінюються за амортизованою вартістю. Договірна ставка відсотка відповідає ринковій, то теперішня вартість заборгованості за депозитами буде дорівнює номінальній. Дисконт за рахунок нарахованих ринкових відсотків в цьому випадку дорівнює нулю. Тобто процентні зобов'язання за депозитами і відсоткова дебіторська заборгованість, за якими передбачені ринкові договірні відсотки, визнаються за номінальною вартістю (рівною теперішній).

Амортизація основних засобів Товариства нараховується прямолінійним методом.

Капітальні вкладення в орендовані приміщення амортизуються протягом терміну їх корисного використання. Амортизацію активу починають, коли він стає придатним для використання. Амортизацію активу припиняють на одну з двох дат, яка відбувається раніше: на дату, з якої актив класифікують як утримуваний для продажу, або на дату, з якої припиняють визнання активу.

Амортизація нематеріальних активів здійснюється із застосуванням прямолінійного методу з використанням щорічної норми. Нематеріальні активи, які виникають у результаті договірних або інших юридичних прав, амортизуються протягом терміну чинності цих прав.

Групи нематеріальних активів: програмне забезпечення та інші нематеріальні активи.

Амортизація інвестиційної нерухомості

Обрано модель собівартості, інвестиційна нерухомість амортизується прямолінійним методом, як основні засоби.

                                                                                            тис.грн

 Витрати на амортизацію включено до адміністративних витрат Товариства поточного звітного періоду.

Витрати на заробітну плату, оплачувані щорічні відпустки, виплати за листками непрацездатності, премії, а також негрошові винагороди нараховуються в тому році, у якому відповідні послуги надавалися працівниками. В складі витрат на утримання персоналу відображаються витрати на формування забезпечень на оплату відпусток та виплату премій. Товариство не має жодних інших зобов’язань за виплатами після звільнення працівників або інших істотних виплат, які потребують нарахування.

Відповідно до МСФЗ 8 операційний сегмент – це компонент суб’єкта господарювання: - Який займається економічною діяльністю, від якої він може заробляти доходи та нести витрати (включаючи доходи та витрати, що пов’язані з операціями з іншими компонентами того самого суб’єкта господарювання); - Операційні результати якого регулярно переглядаються вищим керівництвом з операційної діяльності суб’єкта господарювання для прийняття рішень про ресурси, які слід розподілити на сегменти, та оцінювання результатів його діяльності ; - Про який доступна дискретна фінансова інформація. Основним і єдиним операційним сегментом Товариства є надання послуг з управління активами ІСІ.

Між датою складання та затвердження фінансової звітності жодних подій, які б могли вплинути на показники фінансової звітності та економічні рішення користувачів, не відбувалося.

Інші операційні витрати Інші операційні витрати у звітному та попередньому періодах були сформовані наступним чином:                                                                 тис.грн
Стаття	2025	2024
Інші операційні витрати
Витрати від знецінення запасів
Реалізація іноземної валюти
Реалізація інвест.нерухомості (собівартість)
Формування резерву сумнівних боргів
Списання дебіторської  заборгованості		62
Обов'язкові збори з придбання рух майна, податок на нерухомість ті інші збори	33	27
Інші операційні витрати
Разом	33	89
Адміністративні витрати Адміністративні витрати у звітному та попередньому періодах були сформовані наступним чином:                                                               тис.грн
Стаття	2025	2024
Заробітна плата та нарахування на неї	947	1012
Банківське обслуговування	184	110
Консалтингові, колекторські, аудиторські, нотаріальні та юридичні послуги, оцінка	364	393
Ремонт,амортизація адмінісративних ОЗ	974	1400
Витрати на реєстрацію нового Фонду
Послуги зв`язку	31	29
Витрати на комунальні послуги	148
Матеріальні витрати (канцтовари, господарчі потреби)		3
Інші адміністративні витрати	134
Разом	2782	2947

Справедлива вартість фінансових інструментів, що обертаються на організованих ринках, оцінюється за мінімальним серед організаторів торгів офіційним біржовим курсом, що склався на дату оцінки (1-й рівень ієрархії). Справедлива вартість інструменту капіталу, щодо якого не встановлений біржовий курс, може оцінюватися за вартістю, встановленою незалежним оцінювачем, якщо актуальність такої оцінки не гірша за 30 календарних днів (2-й рівень ієрархії). Справедлива вартість боргового цінного паперу оцінюється за мінімальним серед організаторів торгів, на яких обертається такий цінний папір, офіційним біржовим курсом на дату оцінки (1-й рівень ієрархії), який відповідає визначенню згідно п. 76 МСФЗ 13 «Справедлива вартість»: «Вхідні дані 1-го рівня – це ціни котирування (нескориговані) на активних ринках на ідентичні активи або зобов’язання, до яких суб'єкт господарювання може мати доступ на дату оцінки». Справедлива вартість боргового цінного паперу, щодо якого організатори торгів не встановили біржовий курс, визначається як справедлива вартість, що встановлюється НБУ на дату оцінки (1-й рівень ієрархії). НБУ визначає справедливу вартість боргових цінних паперів за методикою, яка викладена у "Порядок оцінки за справедливою вартістю цінних паперів резидентів, що перебувають у власності Національного банку України або приймаються ним як забезпечення виконання зобов’язань". Методика відповідає вимогам Міжнародного стандарту фінансової звітності 13 “Оцінка справедливої вартості”. Основою даної методики є побудова кривих безкупонної дохідності за групами боргових цінних паперів: графічна інтерпретація дохідності однорідних безкупонних боргових цінних паперів з різними періодами до погашення. Базові криві безкупонної дохідності будуються Національним банком за державними облігаціями. Справедлива вартість боргового цінного паперу, що не може бути визначена за 1-м рівнем ієрархії, оцінюється за 2-м ієрархії (що не мають котирувань, не активний ринок, але спостережувані) на підставі наданих аналітичних пояснень /роз’яснень фахівців, що мають відповідні кваліфікацію як «Фахівці з питань управління активами».

Керівництво Товариства визнає, що діяльність Товариства пов’язана з ризиками і вартість чистих активів у нестабільному ринковому середовищі може суттєво змінитись унаслідок впливу суб’єктивних чинників та об’єктивних чинників, вірогідність і напрямок впливу яких заздалегідь точно передбачити неможливо. До таких ризиків віднесено кредитний ризик, ринковий ризик та ризик ліквідності. Ринковий ризик включає валютний ризик, відсотковий ризик та інший ціновий ризик. Управління ризиками керівництвом Фонду здійснюється на основі розуміння причин виникнення ризику, кількісної оцінки його можливого впливу на вартість чистих активів та застосування інструментарію щодо його пом’якшення.

Наприкінці лютого 2022 року розпочалася військова агресія Російської Федерації проти  України, у зв'язку з чим, 24 лютого 2022 року Президентом України було видано Указ № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Руйнівні наслідки вторгнення Росії в Україну охоплюють всі сфери життя.

Компанія ухвалила рішення щодо продовження операційної діяльності, використовуючи антикризові та інші заходи безпеки управління та надалі спостерігати за ситуацією в Україні, та прийняла рішення щодо припущення про безперервність діяльності.

Війна в Україні, ймовірно, матиме значні наслідки для глобальної економіки та ринків для всіх галузей економіки. Товариством було визначено події або умови, які можуть виникнути внаслідок військової агресії, що включають:

Вплив війни та події, які тривають в Україні, а також їхнє остаточне врегулювання неможливо передбачити з достатньою вірогідністю і вони можуть негативно вплинути на економіку України та операційну діяльність Підприємства. Проте, управлінським персоналом, вплив війни на діяльність Підприємства регулярно переглядається. Підприємство повністю дотримується застосовних стандартів бухгалтерського обліку стосовно розгляду подій під час та після звітного періоду та оцінки безперервності діяльності.

Судження щодо виявлення ознак знецінення активів Відносно фінансових активів, які оцінюються за амортизованою вартістю, Товариство на дату виникнення фінансових активів та на кожну звітну дату визначає рівень кредитного ризику. Товариство визнає резерв під збитки для очікуваних кредитних збитків за фінансовими активами, які оцінюються за амортизованою вартістю, у розмірі очікуваних кредитних збитків за весь строк дії фінансового активу (при значному збільшенні кредитного ризику/для кредитно-знецінених фінансових активів) або 12-місячними очікуваними кредитними збитками (у разі незначного зростання кредитного ризику). Зазвичай очікується, що очікувані кредитні збитки за весь строк дії мають бути визнані до того, як фінансовий інструмент стане прострочений. Як правило, кредитний ризик значно зростає ще до того, як фінансовий інструмент стане простроченим або буде помічено інші чинники затримки платежів, що є специфічними для позичальника, (наприклад, здійснення модифікації або реструктуризації). Кредитний ризик за фінансовим інструментом вважається низьким, якщо фінансовий інструмент має низький ризик настання дефолту, позичальник має потужній потенціал виконувати свої договірні зобов'язання щодо грошових потоків у короткостроковій перспективі, а несприятливі зміни в економічних і ділових умовах у довгостроковій перспективі можуть знизити, але не обов’язково здатність позичальника виконувати свої зобов'язання щодо договірних грошових потоків. Фінансові інструменти не вважаються такими, що мають низький кредитний ризик лише на підставі того, що ризик дефолту за ними є нижчим, ніж ризик дефолту за іншими фінансовими інструментами Товариства або ніж кредитний ризик юрисдикції, в якій Товариство здійснює діяльність. Очікувані кредитні збитки за весь строк дії не визнаються за фінансовим інструментом просто на підставі того, що він вважався інструментом із низьким кредитним ризиком у попередньому звітному періоді, але не вважається таким станом на звітну дату. У такому випадку Товариство з'ясовує, чи мало місце значне зростання кредитного ризику з моменту первісного визнання, а отже чи постала потреба у визнанні очікуваних кредитних збитків за весь строк дії. Очікувані кредитні збитки відображають власні очікування Товариства щодо кредитних збитків.

Відстрочені податкові зобов'язання визначаються щодо тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню. Відстрочені податкові активи визначаються з урахуванням імовірності наявності в майбутньому оподатковуваного прибутку, за рахунок якого можуть бути використані тимчасові різниці, що підлягають вирахуванню. Зважаючи на те, що в поточному та попередньому звітних періодах було отримано прибуток, збиток попередніх періодів було покрито в попередньому періоді. У зв'язку з цим, відстрочені податкові зобов'язання, відстрочені податкові активи та тимчасові різниці не визнавалися в балансі. Для здійснення податкових розрахунків доходи і витрати визнаються відповідно до діючого податкового законодавства, зокрема Податкового кодексу України. Товариство прийняло рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.

Основні компоненти витрат з податку на прибуток за звітний період:

                                                                тис.грн

Кількість працівників за штатним розладом станом на 31 грудня 2024 р. складала 5 осіб та 31 грудня 2025 р. складала 5 осіб

Відповідальним за фінансово-господарську діяльність товариства у звітному році був директор Париляк О.І.

За 2025 рік та у попередній період відбулись наступні зміни в балансовій вартості нематеріальних активів Товариства:

                                                                 тис.грн

Залишки нематеріальних активів сформовані Товариством за рахунок вартості права користування програмним забезпеченням.

Амортизація нематеріальних активів нараховується із застосуванням прямолінійного методу.

Інвестиційна нерухомість Товариства станом на 31.12.2025 складає в сумі 3871 тис.грн, це нежитлове приміщення і паркомісце, яке розташоване в м. Київ, вул. Панаса Мирного, буд. 28-А, офіс 151.

                                                            тис.грн

Обрано модель собівартості, амортизується прямолінійним методом.

Станом на 31 грудня 2025 року та на 31 грудня 2024 року зареєстрований та сплачений капітал складає 9 028 тис. грн. що відповідає розміру сплаченого статутного капіталу.

Ризик ліквідності – ризик того, що Товариство матиме труднощі при виконанні зобов’язань, пов’язаних із фінансовими зобов’язаннями, що погашаються шляхом поставки грошових коштів або іншого фінансового активу. Товариство здійснює контроль ліквідності шляхом планування поточної ліквідності. Товариство аналізує терміни платежів, які пов'язані з дебіторською заборгованістю та іншими фінансовими активами, зобов’язаннями, а також прогнозні потоки грошових коштів від операційної діяльності.

Ринковий ризик – це ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструмента коливатимуться внаслідок змін ринкових цін. Ринковий ризик охоплює три типи ризику: інший ціновий ризик, валютний ризик та відсотковий ризик. Ринковий ризик виникає у зв’язку з ризиками збитків, зумовлених коливаннями цін на акції, відсоткових ставок та валютних курсів. Товариство наражатиметься на ринкові ризики у зв’язку з інвестиціями в акції, облігації та інші фінансові інструменти. Інший ціновий ризик – це ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструмента коливатимуться внаслідок змін ринкових цін (окрім тих, що виникають унаслідок відсоткового ризику чи валютного ризику), незалежно від того, чи спричинені вони чинниками, характерними для окремого фінансового інструмента або його емітента, чи чинниками, що впливають на всі подібні фінансові інструменти, з якими здійснюються операції на ринку. Основним методом оцінки цінового ризику є аналіз чутливості. Серед методів пом’якшення цінового ризику Товариство використовує диверсифікацію активів та дотримання лімітів на вкладення в акції та інші фінансові інструменти з нефіксованим прибутком.

Вартість чистих активів = Власний капітал= Активи -Зобовязання станом на 31.12.2025 р. та складає 10 278 тис. грн.

До інших поточних активах відносяться - грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Інші поточні зобов'язання - це зобовязання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

До інших операційних витратам відносять витрати операційної діяльності, які не є адміністративними витратами та витратами на збут і не включаються до собівартості реалізації продукції (робіт, послуг)

“Інші операційні доходи” звіту про фінансові результати призначений для відображення суми інших доходів від операційної діяльності підприємства (крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)), а саме: доходу від операційної оренди активів; доходу від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; доходу від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках; доходу від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та груп вибуття; доходу від списання кредиторської заборгованості, одержаних штрафів, пені, неустойки тощо.

Основні засоби. Амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу. Інвентаризація основних засобів проведена станом на 31.12.2025 року згідно з наказом по підприємству № Інв/2025 від 02.12.2025р. і у відповідності до Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України 02 вересня 2014 № 879. Під час інвентаризації нестач або псування основних засобів не встановлено.

Станом на 31 грудня 2025 та 2024років нараховувались резерви відпусток (короткострокові забезпечення) становлять 94 тис. грн. та 54 тис. грн. відповідно.

Згідно МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» Товариство класифікує фінансові активи як такі, що оцінюються у подальшому або за амортизованою собівартістю, або за справедливою вартістю на основі обох таких чинників: а) бізнес-моделі Товариства для управління фінансовими активами; та б) характеристик контрактних (договірних) грошових потоків фінансового активу. Товариство застосовує дві бізнес-моделі для управління фінансовими активами: - портфель інвестицій, управління яким він здійснює з метою отримання контрактних (договірних) грошових потоків, - портфель інвестицій Товариства, управління яким здійснюється з метою торгівлі для реалізації змін справедливої вартості. Товариство здійснює перекласифікацію всіх охоплених відповідними змінами фінансових активів тоді й лише тоді, коли він змінює свою бізнес-модель управління фінансовими активами. Товариство класифікує всі фінансові зобов'язання як такі, що у подальшому оцінюються за амортизованою собівартістю, користуючись методом ефективного відсотка, за винятком таких (п.4.2.1 МСФЗ 9): а) фінансові зобов'язання за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку. Такі зобов'язання, в тому числі похідні фінансові інструменти, які є зобов'язаннями, у подальшому оцінюються за справедливою вартістю; б) фінансові зобов'язання, що виникають, коли передача фінансового активу не відповідає критеріям для припинення визнання або коли застосовується підхід подальшої участі; в) договорів фінансової гарантії; г) зобов'язання надати позику за відсотковою ставкою, нижчою ніж ринкова. Товариство не проводить перекласифікації жодних фінансових зобов'язань

Протягом періоду з 01.01.2025 року по 31.12.2025 року у Товариства виникали операції з пов’язаними сторонами, а саме, оплата праці директору Товариства. Що становила 273 тис. грн за 2025рік та 294 тис.грн за 2024рік.

До 2017 року включно у Товариства сформований резервний капітал, що був нарахуваний з прибутку товариства 5 % . Сума резервного капіталу станом на 31.12.2025р. та 31.12.2024р. становить 119тис.грн.

Дохід від реалізації товарів, робіт, послуг

Доходи від реалізації у звітному та попередньому періодах були сформовані наступним чином:

Дебіторська заборгованість по ПДВ утворилась внаслідок відображення податкового кредиту , дана дебіторська заборгованість зменшується в міру використання Податкового Кредиту по ПДВ внаслідок нарахування Податкових Зобов’язань по ПДВ .

Торговельна та інша кредиторська заборгованість

Короткострокова заборгованість Товариства представлена у фінансовій звітності у наступному вигляді:

Кредиторська заборгованість відображена в звіті за собівартістю.

Інвентаризація розрахунків з кредиторами проводилась Товариством станом на 31.12.2025 року. Інші поточні зобов'язання Товариства включають суми потенційних зобов'язань з ПДВ по несплаченій на дату балансу дебіторській заборгованості.

Довгострокова кредиторська заборгованість (Інші довгострокові зобов'язання )

Довгострокова кредиторська заборгованість  відсутня.

Дебіторська заборгованість представлена Товариством у Звіті про фінансовий стан у вигляді дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги (торгова дебіторська заборгованість), дебіторською по розрахунках з бюджетом, дебіторською заборгованістю за розрахунками за виданими авансами та внутрішньою поточною дебіторською заборгованістю по розрахункам за нараховану винагороду за управління активами Товариством  фондів ПВНЗІФ "Карпати", ПВНЗІФ "Гермес", ПВНЗІФ "Колдрен".

Загальний обсяг дебіторської заборгованості з бюджетом станом на 31.12.2025, сформований за рахунок податкового кредиту з ПДВ  та становить суму 799 тис. гривень. Інші оборотні активи сформовані за рахунок Податкового кредиту з ПДВ по неодержаним податковим накладним та становить суму 3 тис.гривень.

До боржників Товариства відносяться:

Прострочена та знецінена дебіторська заборгованість - відсутня

Дебіторська заборгованість Товариства не має забезпечення. Товариство проводить аналіз та оцінку рівня кредитного ризику з використанням індивідуального підходу.

Компанія, станом на кінець звітного періоду проводить перегляд дебіторської заборгованості із метою формування резерву для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості. Класифікація дебіторської заборгованості за групами ризику не здійснюється. Величина резерву розраховується окремо для кожної заборгованості, з якої є затримка в сплаті відносно договірних умов. Також, для визначення ознак сумнівності для простроченої заборгованості, Товариство здійснює аналіз по кожному конкретному дебітору й відбирає сумнівних. Серед ознак сумнівності можуть бути: прострочення заборгованості, неналежний фінансовий стан дебітора, порушення проти нього справи про банкрутство, наявність   нього податкового боргу й податкової застави тощо.

Основа оцінки, застосована при складанні фінансової звітності

Ця фінансова звітність підготовлена на основі історичної собівартості, за винятком оцінки за справедливою вартістю окремих фінансових інструментів відповідно до МСФЗ 9 "Фінансові інструменти", з використанням методів оцінки фінансових інструментів, дозволених МСФЗ 13 "Оцінки за справедливою вартістю". Такі методи оцінки включають використання біржових котирувань або даних про поточну ринкову вартість іншого аналогічного за характером інструменту, аналіз дисконтованих грошових потоків або інші моделі визначення справедливої вартості. Передбачувана справедлива вартість фінансових активів і зобов'язань визначається з використанням наявної інформації про ринок і відповідних методів оцінки.

Загальні положення щодо облікових політик

Основа формування облікових політик

Облікові політики - конкретні принципи, основи, домовленості, правила та практика, застосовані суб'єктом господарювання при складанні та поданні фінансової звітності. МСФЗ наводить облікові політики, які, за висновком РМСБО, дають змогу скласти таку фінансову звітність, яка міститиме доречну та достовірну інформацію про операції, інші події та умови, до яких вони застосовуються. Такі політики не слід застосовувати, якщо вплив їх застосування є несуттєвим.

Облікова політика Товариства розроблена та затверджена керівництвом Товариства відповідно до вимог МСБО 8 "Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки" та інших чинних МСФЗ, зокрема, МСФЗ 9 "Фінансові інструменти" та МСФЗ 15 "Дохід від договорів з клієнтами"

Інформація про зміни в облікових політиках

Товариство обирає та застосовує свої облікові політики послідовно для подібних операцій, інших подій або умов, якщо МСФЗ конкретно не вимагає або не дозволяє визначення категорії статей, для яких інші політики можуть бути доречними.

 Застосування МСФЗ 15 "Дохід від договорів з клієнтами" на відображення результатів діяльності не мало суттєвого впливу.

З 1 січня 2019 року Товариство застосовує МСФЗ 9 "Фінансові інструменти".  Товариство використовує можливість не перераховувати порівняльну інформацію за попередні періоди у зв'язку зі змінами класифікації та оцінки (включаючи зменшення корисності); зміни в балансовій вартості фінансових активів та фінансових зобов'язань, що виникають у результаті застосування МСФЗ 9, визнаються шляхом коригування вхідного залишку нерозподіленого прибутку на 1 січня 2022 року. Класифікація та оцінка фінансових інструментів, наявних у Товариства, не зазнала суттєвого впливу від застосування цього стандарту. Враховуючи класифікацію фінансових активів, що використовується Товариством, розрахунок очікуваних кредитних збитків застосовується до фінансових активів, що оцінюються за амортизованою вартістю. Інформація про облікові політики щодо очікуваних кредитних збитків наведена у примітці 3.3.3., а інформація про суми, обумовлені можливими збитками наведена у розділі  7.3.1 Приміток.

 Форма та назви фінансових звітів

Перелік та назви форм фінансової звітності Товариства відповідають вимогам, встановленим НП(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", та форми Приміток, що розроблені у відповідності до МСФЗ.

 Методи подання інформації у фінансових звітах

МСБО 1  "Подання фінансової звітності" передбачає подання витрат, визнаних у прибутку або збитку, за класифікацією, основаною на методі "функції витрат" або "собівартості реалізації", згідно з яким витрати класифікують відповідно до їх функцій як частини собівартості чи, наприклад, витрат на збут або адміністративну діяльність. Проте, оскільки інформація про характер витрат є корисною для прогнозування майбутніх грошових потоків, то ця інформація наведена в розділі III Звіту про фінансові результати.

Представлення грошових потоків від операційної діяльності у Звіті про рух грошових коштів здійснюється із застосуванням прямого методу, згідно з яким розкривається інформація про основні класи надходжень грошових коштів чи виплат грошових коштів. Інформація про основні види грошових надходжень та грошових виплат формується на підставі облікових записів Товариства.

 Суттєвість та виправлення помилок.

Вартісний критерій щодо розкриття інформації у примітках до фінансової звітності для окремих об'єктів обліку, що належать до активів, зобов'язань та власного капіталу - 5% підсумку всіх активів.

 Облікові політики щодо фінансових інструментів

 Визнання та оцінка фінансових інструментів

Товариство визнає фінансовий актив або фінансове зобов'язання у балансі, коли і тільки коли воно стає стороною контрактних положень щодо фінансового інструмента. Операції з придбання або продажу фінансових інструментів визнаються із застосуванням обліку на дату розрахунку.

Товариство визнає такі категорії фінансових активів:

- фінансові активи, що оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку;
- фінансові активи, що оцінюються за амортизованою вартістю.

Товариство оцінює свої фінансові зобов'язання за амортизованою вартістю.

При первісному визнанні фінансовий актив або фінансове зобов'язання оцінюється за справедливою вартістю, збільшеною або зменшеною у випадку фінансового активу або фінансового зобов'язання, які оцінюються не за справедливою вартістю через прибуток або збиток, на суму витрат за угодою, які відносяться до придбання або випуску фінансового активу або фінансового зобов'язання.

Облікова політика щодо подальшої оцінки фінансових інструментів розкривається нижче у відповідних розділах облікової політики.

Грошові кошти та їхні еквіваленти

Грошові кошти складаються з готівки в касі та коштів на поточних рахунках у банках.

Еквіваленти грошових коштів - це короткострокові, високоліквідні інвестиції, які вільно конвертуються у відомі суми грошових коштів і яким притаманний незначний ризик зміни вартості. Інвестиція визначається як еквівалент грошових коштів тільки в разі її погашення протягом не більше ніж трьох місяців з дати придбання.

Грошові кошти та їх еквіваленти можуть утримуватися, а операції з ними проводитися в національній валюті та в іноземній валюті.

Іноземна валюта - це валюта інша, ніж функціональна валюта, яка визначена в п.2.3 цих Приміток.

Грошові кошти та їх еквіваленти визнаються за умови відповідності критеріям визнання активами.

Первісна за справедливою вартістю, подальша оцінка грошових коштів та їх еквівалентів здійснюється за амортизованою собівартістю, яка дорівнює їх номінальній вартості. Первісна та подальша оцінка грошових коштів та їх еквівалентів в іноземній валюті здійснюється у функціональній валюті за офіційними курсами Національного банку України (НБУ).

 Фінансові активи, що оцінюються за амортизованою вартістю

До фінансових активів, що оцінюються за амортизованою вартістю, Товариство відносить гроші та дебіторську заборгованість.

Дебіторська заборгованість - це фінансовий актив, який являє собою контрактне право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого суб'єкта господарювання.

Дебіторська заборгованість визнається у звіті про фінансовий стан тоді і лише тоді, коли Товариство стає стороною контрактних відношень щодо цього інструменту. Первісна оцінка дебіторської заборгованості здійснюється за справедливою вартістю, яка дорівнює вартості погашення, тобто сумі очікуваних контрактних грошових потоків на дату оцінки.

Після первісного визнання подальша оцінка дебіторської заборгованості здійснюється за амортизованою вартістю.

Поточну дебіторську заборгованість без встановленої ставки відсотка Товариство оцінює за сумою первісного рахунку фактури, якщо вплив дисконтування є несуттєвим.

Товариство оцінює станом на кожну звітну дату резерв під збитки за фінансовим інструментом у розмірі, що дорівнює:

- 12-місячним очікуваним кредитним збиткам у разі, якщо кредитний ризик на звітну дату не зазнав значного зростання з моменту первісного визнання;

- очікуваним кредитним збиткам за весь строк дії фінансового інструменту, якщо кредитний ризик за таким фінансовим інструментом значно зріс із моменту первісного визнання.

У випадку фінансових активів кредитним збитком є теперішня вартість різниці між договірними грошовими потоками, належними до сплати на користь Товариства за договором; і грошовими потоками, які Товариство очікує одержати на свою користь.

Станом на кожну звітну дату Товариство оцінює, чи зазнав кредитний ризик за фінансовим інструментом значного зростання з моменту первісного визнання. Товариство може зробити припущення про те, що кредитний ризик за фінансовим інструментом не зазнав значного зростання з моменту первісного визнання, якщо було з'ясовано, що фінансовий інструмент має низький рівень кредитного ризику станом на звітну дату.

У випадку фінансового активу, що є кредитно-знеціненим станом на звітну дату, але не є придбаним або створеним кредитно-знеціненим фінансовим активом, Товариство оцінює очікувані кредитні збитки як різницю між валовою балансовою вартістю активу та теперішньою вартістю очікуваних майбутніх грошових потоків, дисконтованою за первісною ефективною ставкою відсотка за фінансовим активом. Будь-яке коригування визнається в прибутку або збитку як прибуток або збиток від зменшення корисності.

 Фінансові активи, що оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку

До фінансових активів, що оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку, відносяться акції та паї (частки) господарських товариств.

Після первісного визнання Товариство оцінює їх за справедливою вартістю.

Справедлива вартість акцій, які внесені до біржового списку, оцінюється за біржовим курсом організатора торгівлі.

Якщо акції мають обіг більш як на одному організаторі торгівлі, при розрахунку вартості активів такі інструменти оцінюються за курсом на основному ринку для цього активу або, за відсутності основного ринку, на найсприятливішому ринку для нього. За відсутності свідчень на користь протилежного, ринок, на якому Товариство зазвичай здійснює операцію продажу активу, приймається за основний ринок або, за відсутності основного ринку, за найсприятливіший ринок.

При оцінці справедливої вартості активів застосовуються методи оцінки вартості, які відповідають обставинам та для яких є достатньо даних, щоб оцінити справедливу вартість, максимізуючи використання доречних відкритих даних та мінімізуючи використання закритих вхідних даних.

У випадку, коли цінні папери не внесені до біржового списку та не мають визначеного біржового курсу на дату оцінки, їх справедлива вартість оцінюється враховуючи вартість чистих активів компаній - емітентів цінних паперів відповідно до наданої ними фінансової звітності на дату оцінки та відсоток володіння у статутному капіталі таких компаній.

У разі, коли наявної останньої інформації недостатньо, щоб визначити справедливу вартість, або коли існує широкий діапазон можливих оцінок справедливої вартості, наближеною оцінкою справедливої вартості є собівартість.

Справедлива вартість акцій, обіг яких зупинено, у тому числі цінних паперів емітентів, які включені до Списку емітентів, що мають ознаки фіктивності, визначається із урахуванням наявності строків відновлення обігу таких цінних паперів, наявності фінансової звітності таких емітентів, результатів їх діяльності, очікування надходження майбутніх економічних вигод.

Частки господарських товариств оцінюються враховуючи вартість чистих активів цих господарських товариств відповідно до наданої ними фінансової звітності на дату оцінки та частку володіння у статутному капіталі таких компаній.

 Зобов'язання

Поточні зобов'язання - це зобов'язання, які відповідають одній або декільком із нижченаведених ознак:

- Товариство сподівається погасити зобов'язання або зобов'язання підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців після звітного періоду;
- Товариство не має безумовного права відстрочити погашення зобов'язання протягом щонайменше дванадцяти місяців після звітного періоду.

Поточні зобов'язання визнаються за умови відповідності визначенню і критеріям визнання зобов'язань.

Поточні зобов'язання оцінюються в подальшому за амортизованою вартістю.

 Згортання фінансових активів та зобов'язань

Фінансові активи та зобов'язання згортаються, якщо Товариство має юридичне право здійснювати залік визнаних у балансі сум і має намір або зробити взаємозалік, або реалізувати актив та виконати зобов'язання одночасно

    Облікові політики щодо основних засобів та нематеріальних активів

 Визнання та оцінка основних засобів

Товариство визнає матеріальний об'єкт основним засобом, якщо він утримується з метою використання їх у процесі своєї діяльності, надання послуг, або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року та вартість яких більше 20 000 грн.

Первісно Товариство оцінює основні засоби за собівартістю. У подальшому основні засоби оцінюються за їх історичною собівартістю мінус будь-яка накопичена амортизація та будь-які накопичені збитки від зменшення корисності.

 Подальші витрати

Товариство не визнає в балансовій вартості об'єкта основних засобів витрати на щоденне обслуговування, ремонт та технічне обслуговування об'єкта. Ці витрати визнаються в прибутку чи збитку, коли вони понесені. В балансовій вартості об'єкта основних засобів визнаються такі подальші витрати, які задовольняють критеріям визнання активу.

 Амортизація основних засобів

Амортизація основних засобів Товариства нараховується прямолінійним методом.

Капітальні вкладення в орендовані приміщення амортизуються протягом терміну їх корисного використання. Амортизацію активу починають, коли він стає придатним для використання. Амортизацію активу припиняють на одну з двох дат, яка відбувається раніше: на дату, з якої актив класифікують як утримуваний для продажу, або на дату, з якої припиняють визнання активу.

 Нематеріальні активи

Нематеріальні активи оцінюються за собівартістю за вирахуванням будь-якої накопиченої амортизації та будь-яких накопичених збитків від зменшення корисності. Амортизація нематеріальних активів здійснюється із застосуванням прямолінійного методу з використанням щорічної норми. Нематеріальні активи, які виникають у результаті договірних або інших юридичних прав, амортизуються протягом терміну чинності цих прав.

Групи нематеріальних активів: програмне забезпечення та інші нематеріальні активи.

 Зменшення корисності основних засобів та нематеріальних активів

На кожну звітну дату Товариство оцінює, чи є якась ознака того, що корисність активу може зменшитися. Товариство зменшує балансову вартість активу до суми його очікуваного відшкодування, якщо і тільки якщо сума очікуваного відшкодування активу менша від його балансової вартості. Таке зменшення негайно визнається в прибутках чи збитках. Збиток від зменшення корисності, визнаний для активу в попередніх періодах, Товариство сторнує, тоді і тільки тоді, коли змінилися попередні оцінки, застосовані для визначення суми очікуваного відшкодування. Після визнання збитку від зменшення корисності амортизація основних засобів коригується в майбутніх періодах з метою розподілення переглянутої балансової вартості необоротного активу на систематичній основі протягом строку корисного використання.

 Облікові політики щодо непоточних активів, утримуваних для продажу

Товариство класифікує непоточний актив як утримуваний для продажу, якщо його балансова вартість буде в основному відшкодовуватися шляхом операції продажу, а не поточного використання. Непоточні активи, утримувані для продажу, оцінюються і відображаються в бухгалтерському обліку за найменшою з двох величин: балансовою вартістю або справедливою вартістю за вирахуванням витрат на операції, пов'язані з продажем. Амортизація на такі активи не нараховується. Збиток від зменшення корисності при первісному чи подальшому списанні активу до справедливої вартості за вирахуванням витрат на продаж визнається у звіті про фінансові результати.

 Облікові політики щодо запасів

Товариство включає до складу запасів  товари та матеріали (в т.ч. будівельні матеріали, запасні частини, паливо, інші),  що  були  придбані  та  утримуються  для використання в ході звичайної діяльності та можуть бути використані для перепродажу,  якщо потреба у власному використанні перестала існувати.

Собівартість запасів при їх вибутті та оцінці кінцевих залишків Товариство визначає:

- за  формулою  "перше  надходження - перший  видаток" - для інших матеріальних запасів.  

На дату фінансової звітності запаси оцінюють за собівартістю.

 Облікові політики щодо оренди

Фінансова оренда - це оренда, за якою передаються в основному всі ризики та винагороди, пов'язані з правом власності на актив.

Оренда активів, за якою ризики та винагороди, пов'язані з правом власності на актив, фактично залишаються в орендодавця, класифікується як операційна оренда. Орендні платежі за угодою про операційну оренду визнаються як витрати на прямолінійній основі протягом строку оренди.

МСФЗ 16 встановлює принципи визнання, оцінки, подання та розкриття інформації про оренду і вимагає, щоб орендарі відображали всі договори оренди з використанням єдиної моделі обліку в звіті про фінансовий стан, аналогічно порядку обліку, передбаченому в МСБО 17 для фінансової оренди. Стандарт передбачає два звільнення від визнання для орендарів - щодо оренди активів з низькою вартістю (наприклад, персональних комп'ютерів) і короткострокової оренди (оренди з терміном не більше 12 місяців). На дату початку оренди орендар буде визнавати зобов'язання щодо орендних платежів (зобов'язання з оренди), а також актив, який представляє право користування базовим активом протягом терміну оренди (актив у формі права користування). Орендар визнає витрати на відсотки за зобов'язанням по оренді окремо від витрат по амортизації активу в формі права користування.

Згідно з  МСФЗ 16 орендар виділяє  два види оренди: операційну і фінансову. Крім цього, за МСФЗ 16 розкрито більший обсяг інформації в порівнянні з МСБО 17.

МСФЗ 16 набуває чинності для річних періодів, що починаються 1 січня 2019 р. або після цієї дати. Допускається застосування до цієї дати, але не раніше дати застосування організацією МСФЗ 15. Орендар має право застосовувати даний стандарт з використанням ретроспективного підходу або модифікованого ретроспективного підходу. Перехідні положення стандарту передбачають певні звільнення. Товариство відображає вартість оренди активу за довгостроковим договором згідно з  вимогами МСФЗ 16.

 Облікові політики щодо податку на прибуток

Підприємство є платником податку на прибуток на загальних умовах. Нарахування податку здійснює за ставками згідно з чинним законодавством України відповідно до норм ПКУ

 Облікові політики щодо інших активів та зобов'язань

 Забезпечення

Забезпечення визнаються, коли Товариство має теперішню заборгованість (юридичну або конструктивну) внаслідок минулої події, існує ймовірність того, що погашення зобов'язання вимагатиме вибуття ресурсів, котрі втілюють у собі економічні вигоди, і можна достовірно оцінити суму зобов'язання.

Товариство також створює забезпечення/резерв витрат на оплату щорічних (основних та додаткових) відпусток. Розрахунок такого резерву здійснюється на підставі правил Облікової політики Товариства. Розмір створеного резерву оплати відпусток підлягає інвентаризації на кінець року. Розмір відрахувань до резерву відпусток, включаючи відрахування на соціальне страхування з цих сум, розраховуються виходячи з кількості днів фактично невикористаної працівниками відпустки та їхнього середньоденного заробітку на момент проведення такого розрахунку. Також можуть враховуватися інші об'єктивні фактори, що впливають на розрахунок цього показника. У разі необхідності робиться коригуюча проводка в бухгалтерському обліку згідно даних інвентаризації резерву відпусток.

 Виплати працівникам

Товариство визнає короткострокові виплати працівникам як витрати та як зобов'язання після вирахування будь-якої вже сплаченої суми. Товариство визнає витрати в сумі очікуваної вартості короткострокових виплат працівникам під час надання працівниками відповідних послуг, які збільшують їхні права на майбутні виплати відпускних.

 Пенсійні зобов'язання

Відповідно до законодавства України, Товариство нараховує єдиний соціальний внесок на заробітну плату працівників та перераховує до Державного бюджету. Поточні внески розраховуються як встановлений законодавством відсоток від поточних нарахувань заробітної плати. Такі витрати відображаються у періоді, до якого вони відносяться.

 Інші застосовані облікові політики, що є доречними для розуміння фінансової звітності

 Доходи та витрати

Доходи та витрати визнаються за методом нарахування.

Дохід - це збільшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді надходження чи збільшення корисності активів або у вигляді зменшення зобов'язань, результатом чого є збільшення чистих активів, за винятком збільшення, пов'язаного з внесками учасників.

Дохід від продажу відображається в момент виникнення незалежно від дати надходження коштів і визначається, виходячи із ступеня завершеності операції з продажу  на дату балансу.

Дохід визнається у звіті про прибутки та збитки за умови відповідності визначенню та критеріям визнання. Визнання доходу відбувається одночасно з визнанням збільшення активів або зменшення зобов'язань.

Дохід від продажу фінансових інструментів, інвестиційної нерухомості або інших активів визнається у прибутку або збитку в разі задоволення всіх наведених далі умов:

- Товариство передало покупцеві суттєві ризики і винагороди, пов'язані з власністю на фінансовий інструмент, інвестиційну нерухомість або інші активи;
- за Товариством не залишається ані подальша участь управлінського персоналу у формі, яка зазвичай пов'язана з володінням, ані ефективний контроль за проданими фінансовими інструментами, інвестиційною нерухомістю або іншими активами;
- суму доходу можна достовірно оцінити;
- ймовірно, що до Товариства надійдуть економічні вигоди, пов'язані з операцією;

та

ґ)витрати, які були або будуть понесені у зв'язку з операцією, можна достовірно оцінити.

Дивіденди визнаються доходом, коли встановлено право на отримання коштів.

Витрати - це зменшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді вибуття чи амортизації активів або у вигляді виникнення зобов'язань, результатом чого є зменшення чистих активів, за винятком зменшення, пов'язаного з виплатами учасникам.

Витрати визнаються у звіті про прибутки та збитки за умови відповідності визначенню та одночасно з визнанням збільшення зобов'язань або зменшення активів.

Витрати негайно визнаються у звіті про прибутки та збитки, коли видатки не надають майбутніх економічних вигід або тоді та тією мірою, якою майбутні економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати визнанню як активу у звіті про фінансовий стан.

Витрати визнаються у звіті про прибутки та збитки також у тих випадках, коли виникають зобов'язання без визнання активу.

Витрати, понесені у зв'язку з отриманням доходу, визнаються у тому ж періоді, що й відповідні доходи.

 Витрати за позиками

Витрати за позиками, які не є частиною фінансового інструменту та не капіталізуються як частина собівартості активів, визнаються як витрати періоду. Товариство капіталізує витрати на позики, які безпосередньо відносяться до придбання, будівництва або виробництва кваліфікованого активу, як частина собівартості цього активу.

 Операції з іноземною валютою

Операції в іноземній валюті обліковуються в українських гривнях за офіційним курсом обміну Національного банку України на дату проведення операцій.

Монетарні активи та зобов'язання, виражені в іноземних валютах, перераховуються в гривню за відповідними курсами обміну НБУ на дату балансу. Немонетарні статті, які оцінюються за історичною собівартістю в іноземній валюті, відображаються за курсом на дату операції, немонетарні статті, які оцінюються за справедливою вартістю в іноземній валюті, відображаються за курсом на дату визначення справедливої вартості. Курсові різниці, що виникли при перерахунку за монетарними статтями, визнаються в прибутку або збитку в тому періоді, у якому вони виникають.

Витрати на проценти за кредитами у іноземній валюті визнаються Товариством за курсом на дату нарахування цих процентів.

 Умовні зобов'язання та активи

Товариство не визнає умовні зобов'язання в звіті про фінансовий стан. Інформація про умовне зобов'язання розкривається, якщо можливість вибуття ресурсів, які втілюють у собі економічні вигоди, не є віддаленою. Товариство не визнає умовні активи. Стисла інформація про умовний актив розкривається, коли надходження економічних вигід є ймовірним.

ТОВ "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "ІНВЕСТ-АКТИВ"

Україна

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

Україна

01011, КИЇВ, вулиця Панаса Мирного, 28-А, оф. 151

01011, КИЇВ, вулиця Панаса Мирного, 28-А, оф. 151

Основним видом діяльності Товариства є надання послуг з управління активами інституційних інвесторів. У звітному році Товариство здійснювала управління активами трьох пайових венчурних недиверсифікованих закритих інвестиційних фондів «ГЕРМЕС» , «КАПАТИ» і «КОЛДРЕН»

Концептуальною основою фінансової звітності Товариства за рік, що закінчився 31 грудня 2025 року, є Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ), включаючи Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) та Тлумачення (КТМФЗ, ПКТ), видані Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (РМСБО), в редакції чинній на 1 січня 2025 року, що офіційно оприлюдненні на веб-сайті Міністерства фінансів України. Підготовлена Товариством фінансова звітність чітко та без будь-яких застережень відповідає всім вимогам чинних МСФЗ з врахуванням змін, внесених РМСБО, дотримання яких забезпечує достовірне подання інформації в фінансовій звітності, а саме, доречної, достовірної, зіставної та зрозумілої інформації.

Відхілення відсутні

Відхілення відсутні

Відхілення відсутні

Коригування вісутні

Наприкінці лютого 2022 року розпочалася військова агресія Російської Федерації проти України, у зв’язку з чим, 24 лютого 2022 року Президентом України було видано Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Руйнівні наслідки вторгнення Росії в Україну охоплюють всі сфери життя. Компанія ухвалила рішення щодо продовження операційної діяльності, використовуючи антикризові та інші заходи безпеки управління та надалі спостерігати за ситуацією в Україні, та прийняла рішення щодо припущення про безперервність діяльності.

Товариство розглядає управління капіталом як систему принципів та методів розробки і реалізації управлінських рішень, пов'язаних з оптимальним формуванням капіталу з різноманітних джерел, а також забезпеченням ефективного його використання у діяльності Товариства. Ключові питання та поточні рішення, що впливають на обсяг і структуру капіталу, а також джерела його формування, розглядаються управлінським персоналом. Механізм управління капіталом передбачає чітку постановку цілей і завдань управління капіталом, а також контроль за їх дотриманням у звітному періоді; удосконалення методики визначення й аналізу використання усіх видів капіталу; розроблення загальної стратегії управління капіталом. Управлінський персонал здійснює огляд структури капіталу на кінець кожного звітного періоду. При цьому проводиться аналіз вартості капіталу, його структура та можливі ризики. На основі отриманих висновків Товариство здійснює регулювання капіталу шляхом залучення додаткового капіталу або фінансування, а також виплати дивідендів та погашення існуючих позик. Товариство може здійснювати регулювання капіталу шляхом зміни структури капіталу. Система управління капіталом може коригуватись з урахуванням змін в операційному середовищі, тенденціях ринку або стратегії розвитку.

Управління капіталом Товариства спрямовано на досягнення наступних цілей: • зберегти спроможність Товариства продовжувати свою діяльність так, щоб воно і надалі забезпечувало дохід для учасників Товариства та виплати іншим зацікавленим сторонам; • забезпечити належний прибуток учасникам товариства завдяки встановленню цін на послуги Товариства, що відповідають рівню ризику; • дотримання вимог до капіталу, встановлених регулятором, і забезпечення здатності Товариства функціонувати в якості безперервного діючого підприємства.

Товариство вважає, що загальна сума капіталу, управління яким здійснюється, дорівнює сумі капіталу, відображеного в балансі. Склад власного капіталу на дату фінансової звітності 10278 тис. грн. - Зареєстрований капітал (оплачений капітал) 9 028 тис. грн. -Резервний капітал 119 тис.грн. - Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 1131 тис. грн.

Tовариство на початок 2025року дотримувалося вимог "Положення щодо пруденційних нормативів професійної діяльності на фондовому ринку та вимог до системи управління ризиками", затвердженого Рішенням НКЦПФР №1597 від 01.10.2015року, відповідно до якого для вимірювання та оцінки ризиків діяльності з управління активами Товариство використовувало показники: розмір власних коштів, норматив достатності власних коштів, коефіцієнт покриття операційного ризику, коефіцієнт фінансової стійкості. Рішення НКЦПФР №1597 від 01.10.2015 року було тимчасово призупинене Рішенням НКЦПФР №153 від 15.02.2023року, згідно якого зупиняється розрахунок та подача пруденційних нормативів, а також зупиняється правозастосування х цього напрямку. Тому розрахунок та подача пруденційних нормативів протягом 2025року згідно з цим Положенням не здійснювалась. Рішенням НКЦПФР від 29.09.2022року №1221 встановлено додатковий пруденційний норматив - норматив ліквідності активів. Станом на 31.12.2025року норматив ліквідності складає 0,7709, норматив знаходиться в межах нормативних значень.

Перша фінансова звітність Компанії відповідно МСФЗ (перший річний комплект фінансової звітності, щодо підготовки якого робиться чітка заява про повне дотримання МСФЗ) складається за 2015 р. Оцінки щодо вхідних залишків балансу станом на 1 січня звітного року, а також сум, що стосуються всіх інших періодів, поданих у фінансовій звітності згідно з МСФЗ, провадити відповідно до МСФЗ 1 «Перше застосування міжнародних стандартів фінансової звітності» (далі – МСФЗ 1). Визнанню підлягають усі активи та зобов'язання, що відповідають критеріям визнання згідно МСФЗ. Всі визнані активи і зобов'язання оцінювати відповідно до МСФЗ за собівартістю, справедливою або за дисконтованою вартістю. Компанія використовує вимоги МСФЗ 1 про ретроспективне застосування всіх стандартів, діючих на дату підготовки фінансової звітності згідно з МСФЗ вперше за один звітний період. Винятками для ретроспективного застосування для Компанії є:  основні засоби та нематеріальні активи;  винагороди працівникам; У примітках до фінансової звітності Компанії слід розкривати, як перехід на МСФЗ вплинув на її фінансовий стан, прибутки та збитки та потоки грошових коштів, які відображаються у звітності. Товариство обирає та застосовує свої облікові політики послідовно для подібних операції, інших події або умов, якщо МСФЗ конкретно не вимагає або не дозволяє визначення категорії статей, для яких інші політики можуть бути доречними. З 1 січня 2018 року Товариство застосовує МСФЗ 15 «Дохід від договорів з клієнтами». Товариство отримує основний дохід від діяльності з управління активами. Застосування МСФЗ 15 «Дохід від договорів з клієнтами» на відображення результатів діяльності не мало суттєвого впливу. З 1 січня 2019 року Товариство застосовує МСФЗ 16, «Оренда» застосовується у тому випадку, якщо, застосування стандарту має суттєвий вплив на фінансову звітність товариства. З 1 січня 2020 року Товариством застосовується нова концептуальна основа. Керівництвом Товариства було прийнято рішення про застосування МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» з 1 січня 2015 року (застосування МСФЗ раніше дати набуття чинності дозволяється). Зокрема, нові вимоги до класифікації фінансових активів і зобов’язань. З 1 січня 2018 року МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» має нову редакцію, яка серед іншого передбачає зміну підходів до зменшення корисності фінансових інструментів. Враховуючи класифікацію фінансових активів, що використовується Товариством, розрахунок очікуваних кредитних збитків застосовується до фінансових активів, що оцінюються за амортизованою вартістю.

Зміни до МСФЗ, що набрали чинності з 01.01.2025. Зміни, що вносяться до Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів" (далі – МСБО 21) – "Неможливість обміну". Надаємо оновлену інформацію з урахуванням офіційного перекладу, розміщеного на сайті Міністерства фінансів України (Неможливість обміну. Зміни що вносяться до МСБО 21(1).pdf). Зміни стосуються визначення наявної можливості обміну валюти на іншу валюту. МСБО 21 надає уточнення щодо визначення, коли для валюти "наявна можливість обміну (еxchangeable)", і передбачає, що суб’єкт господарювання оцінює, чи є можливість обміну валюти на іншу валюту: (а) на дату оцінки; та (б) з визначеною метою. Також установлюється, як визначити валютний курс “спот”, якщо для валюти немає можливості обміну, та як розкрити це у фінансовій звітності, зокрема МСБО 21 передбачає розкриття інформації про: (а) характер і фінансові впливи неможливості обміну валюти на іншу валюту; (б) валютний курс (валютні курси) "спот", що використовуються; (в) процес оцінки; та (г) ризики, на які субʼєкт господарювання наражається через неможливість обміну валюти на іншу валюту. Зміни до МСФЗ, що набирають чинності з 01.01.2026 (більш раннє застосування дозволяється). Зміни до МСФЗ 7 "Фінансові інструменти: розкриття інформації" (далі – МСФЗ 7) та МСФЗ 9 "Фінансові інструменти" (далі – МСФЗ 9) – "Зміни до Класифікації та оцінки фінансових інструментів". Надаємо оновлену інформацію з урахуванням офіційного перекладу, розміщеного на сайті Міністерства фінансів України (GVT_Amendments to Classification and Measurement of Financial Instruments ukr_IFRSF.pdf). Унесені зміни уточнюють класифікацію та оцінку фінансових інструментів, включаючи вимоги до розкриття інформації, та стосуються вимог щодо припинення визнання фінансових інструментів під час здійснення розрахунків за фінансовими зобов’язаннями за допомогою системи електронних платежів; оцінки договірних характеристик грошових потоків фінансових активів, у тому числі тих, що пов’язані з екологічними, соціальними та управлінськими аспектами (ESG). Також змінено вимоги до розкриття інформації щодо інвестицій в інструменти власного капіталу, що призначені як такі, що оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, додано вимоги до розкриття інформації для фінансових інструментів з умовними характеристиками, які не стосуються безпосередньо основних кредитних ризиків і витрат. Зокрема, внесено зміни до МСФЗ 1 для забезпечення їх відповідності вимогам МСФЗ 9, додано перехресні посилання для підвищення зрозумілості МСФЗ 1. Такі зміни спрямовані на усунення потенційної плутанини, що виникала через невідповідність між формулюванням пункту Б6 у МСФЗ 1 та вимогами до обліку хеджування у МСФЗ 9. Зміни оновлюють формулювання щодо закритих вхідних даних та передбачають перехресне посилання на пункти МСФЗ 13 "Оцінка справедливої вартості" (далі – МСФЗ 13)

Стандарти, що набирають чинності з 1 січня 2027 року Ці стандарти вже офіційно прийняті та перекладені українською мовою, але стають обов’язковими для звітних періодів з 2027 року (допускається дострокове застосування): МСФЗ 18 «Подання та розкриття інформації у фінансовій звітності»: Цей стандарт повністю замінює МСБО (IAS) 1. Він вводить нові категорії доходів і витрат у звіті про прибутки та збитки (операційна, інвестиційна, фінансова) та встановлює вимоги до розкриття показників ефективності, визначених керівництвом (MPMs). МСФЗ 19 «Дочірні підприємства без публічної підзвітності: розкриття інформації»: Дозволяє дочірнім компаніям, які не мають публічної звітності, застосовувати спрощені вимоги до розкриття інформації, зберігаючи при цьому всі принципи оцінки за МСФЗ. МСБО 21, МСФЗ 19, МСБО 29 "Фінансова звітність в умовах гіперінфляції": Зміни визначають процедури переведення звітності у валюту подання в умовах гіперінфляційної економіки. Ці зміни спрямовані на підвищення корисності отриманої інформації економічно ефективним способом, а також зменшення варіативності на практиці.

МСФЗ 18 «Подання та розкриття у фінансовій звітності».

Впровадження МСФЗ 18 передбачає фундаментальні зміни у підході до структури та подання фінансової звітності. Новий стандарт встановлює єдині вимоги до класифікації, подання та розкриття фінансової інформації, що включає: o Упорядкування подання фінансових звітів для забезпечення підвищеної прозорості та узгодженості. o Встановлення єдиного підходу до групування статей у звітах. o Уніфікацію форматів розкриття для покращення порівнянності фінансової звітності між компаніями. o Вимогу до розкриття суттєвих облікових політик та ключових суджень більш детально та структуровано. o Посилення вимог щодо розкриття інформації, яка є критичною для прийняття рішень користувачами фінансової звітності.

Впровадження МСФЗ 18 суттєво вплине на фінансову звітність компанії, зокрема: o Необхідність перегляду облікової політики з метою узгодження з новими вимогами стандарту. Це включає зміну підходу до подання статей у звітах про фінансовий стан, сукупний дохід, зміни у власному капіталі та рух грошових коштів. o Перекласифікація деяких елементів звітності, щоб відповідати новим правилам групування та розкриття інформації. o Розширення обсягу приміток до фінансової звітності для забезпечення прозорості та відповідності новим вимогам щодо розкриття суттєвих суджень, оцінок та ризиків. o Збільшення обсягу підготовчої роботи, включаючи адаптацію систем фінансової звітності, навчання персоналу та розробку нових внутрішніх процедур для збору необхідної інформації. o Вплив на прийняття рішень інвесторами та іншими зацікавленими сторонами, оскільки оновлена звітність забезпечуватиме краще розуміння діяльності компанії та фінансового стану. Компанія усвідомлює значний вплив МСФЗ 18 на її діяльність та фінансову звітність і докладає всіх зусиль для підготовки до його ефективного застосування.

МСФЗ 19 «Дочірні підприємства без публічної підзвітності: розкриття».

Компанія не є дочірнім підприємством без публічної підзвітності, тому впровадження МСФЗ 19 не матиме впливу на облікову політику компанії.

Компанія не очікує жодного впливу від впровадження МСФЗ 19, оскільки вона не є дочірнім підприємством без публічної підзвітності і не має наміру змінювати підходи до розкриття інформації. У зв'язку з цим компанія не передбачає змін у своїй фінансовій звітності та продовжить застосовувати чинні підходи до розкриття відповідно до інших застосовних стандартів.

Поправки до МСФЗ 9 та МСФЗ 7 «Контракти на відновлювану електроенергію».

Поправки регулюють облік фінансових інструментів, пов’язаних з електроенергією, залежною від погодних умов або інших природних факторів.

Компанія не має контрактів, які стосуються відновлюваної електроенергії або електроенергії, залежної від природних факторів. Таким чином, зміни не матимуть суттєвого впливу на фінансову звітність компанії. Компанія не планує змінювати облікову політику у зв’язку з цими поправками.

Між датою складання та затвердження фінансової звітності жодних подій, які б могли вплинути на показники фінансової звітності та економічні рішення користувачів, не відбувалося.

Фінансова звітність Товариства затверджена до випуску (з метою оприлюднення) керівником Товариства

2026-03-23

Власник ТОВ "КУА "ІНВЕСТ-АКТИВ", частка що належить 100% - Париляк Олег Іванович, код РНОКП 2793318217 Директор ТОВ "КУА "ІНВЕСТ-АКТИВ" - Париляк Олег Іванович, код РНОКП 2793318217

ПВНЗІФ"КАРПАТИ" , ПВНЗІФ"ГЕРМЕС" ,ПВНЗІФ"КОЛДРЕН"

Товариство визнає фінансовий актив або фінансове зобов'язання у балансі відповідно до МСФЗ, коли і тільки коли воно стає стороною контрактних положень щодо фінансового інструмента. Операції з придбання або продажу фінансових інструментів визнаються із застосуванням обліку за датою розрахунку. За строком виконання фінансові активи та фінансові зобов’язання поділяються на поточні (зі строком виконання зобов’язань до 12 місяців) та довгострокові (зі строком виконання зобов’язань більше 12 місяців). Товариство класифікує фінансові активи як такі, що оцінюються у подальшому або за амортизованою собівартістю, або за справедливою вартістю на основі обох таких чинників: а) моделі бізнесу суб’єкта господарювання для управління фінансовими активами; та б) характеристик контрактних грошових потоків фінансового активу. Товариство визнає такі категорії фінансових активів: • фінансові активи, що оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку; • фінансові активи, що оцінюються за амортизованою собівартістю. Товариство визнає такі категорії фінансових зобов'язань: • фінансові зобов'язання, оцінені за амортизованою собівартістю; • фінансові зобов'язання, оцінені за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку. Під час первісного визнання фінансового активу або фінансового зобов'язання Товариство оцінює їх за їхньою справедливою вартістю . При припиненні визнання фінансового активу повністю різниця між: а) балансовою вартістю (оціненою на дату припинення визнання) та б) отриманою компенсацією (включаючи будь-який новий отриманий актив мінус будь-яке нове взяте зобов’язання) визнають у прибутку або збитку. Фінансовий актив оцінюється за амортизованою собівартістю, якщо він придбавається з метою одержання договірних грошових потоків і договірні умови фінансового активу генерують грошові потоки, котрі є суто виплатами основної суми та процентів на непогашену частку основної суми. Товариство визнає резерв під збитки для очікуваних кредитних збитків за фінансовим активом, який обліковується за амортизованою вартістю. Облікова політика щодо подальшої оцінки фінансових інструментів розкривається нижче у відповідних розділах облікової політики.

Грошові кошти та їхні еквіваленти Грошові кошти складаються з готівки в касі та коштів на поточних рахунках у банках. Еквіваленти грошових коштів – це короткострокові, високоліквідні інвестиції, які вільно конвертуються у відомі суми грошових коштів і яким притаманний незначний ризик зміни вартості. Інвестиція визначається як еквівалент грошових коштів тільки в разі її погашення протягом не більше ніж трьох місяців з дати придбання. Грошові кошти та їх еквіваленти можуть утримуватися, а операції з ними проводитися в національній валюті та в іноземній валюті. Іноземна валюта – це валюта інша, ніж функціональна валюта, яка визначена в п.2.3 цих Приміток. Грошові кошти та їх еквіваленти визнаються за умови відповідності критеріям визнання активами. Первісна та подальша оцінка грошових коштів та їх еквівалентів здійснюється за справедливою вартістю, яка дорівнює їх номінальній вартості. Первісна та подальша оцінка грошових коштів та їх еквівалентів в іноземній валюті здійснюється у функціональній валюті за офіційними курсами Національного банку України (НБУ). - Фінансові активи, що оцінюються за амортизованою вартістю До фінансових активів, що оцінюються за амортизованою вартістю, Товариство відносить дебіторську заборгованість. Дебіторська заборгованість – це фінансовий актив, який являє собою контрактне право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого суб’єкта господарювання. Дебіторська заборгованість визнається у звіті про фінансовий стан тоді і лише тоді, коли Товариство стає стороною контрактних відношень щодо цього інструменту. Первісна оцінка дебіторської заборгованості здійснюється за справедливою вартістю, яка дорівнює вартості погашення, тобто сумі очікуваних контрактних грошових потоків на дату оцінки. Після первісного визнання подальша оцінка дебіторської заборгованості здійснюється за амортизованою вартістю. Поточну дебіторську заборгованість без встановленої ставки відсотка Товариство оцінює за сумою первісного рахунку фактури, якщо вплив дисконтування є несуттєвим. Станом на кожну звітну дату Товариство оцінює, чи зазнав кредитний ризик за фінансовим інструментом значного зростання з моменту первісного визнання. Товариство може зробити припущення про те, що кредитний ризик за фінансовим інструментом не зазнав значного зростання з моменту первісного визнання, якщо було з'ясовано, що фінансовий інструмент має низький рівень кредитного ризику станом на звітну дату. У випадку фінансового активу, що є кредитно-знеціненим станом на звітну дату, але не є придбаним або створеним кредитно-знеціненим фінансовим активом, Товариство оцінює очікувані кредитні збитки як різницю між валовою балансовою вартістю активу та теперішньою вартістю очікуваних майбутніх грошових потоків, дисконтованою за первісною ефективною ставкою відсотка за фінансовим активом. Будь-яке коригування визнається в прибутку або збитку як прибуток або збиток від зменшення корисності. - Фінансові активи, що оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку До фінансових активів, що оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку, відносяться акції та паї (частки) господарських товариств. Після первісного визнання Товариство оцінює їх за справедливою вартістю. Справедлива вартість акцій, які внесені до біржового списку, оцінюється за біржовим курсом організатора торгівлі. Якщо акції мають обіг більш як на одному організаторі торгівлі, при розрахунку вартості активів такі інструменти оцінюються за курсом на основному ринку для цього активу або, за відсутності основного ринку, на найсприятливішому ринку для нього. За відсутності свідчень на користь протилежного, ринок, на якому Товариство зазвичай здійснює операцію продажу активу, приймається за основний ринок або, за відсутності основного ринку, за найсприятливіший ринок. При оцінці справедливої вартості активів застосовуються методи оцінки вартості, які відповідають обставинам та для яких є достатньо даних, щоб оцінити справедливу вартість, максимізуючи використання доречних відкритих даних та мінімізуючи використання закритих вхідних даних. У випадку, коли цінні папери не внесені до біржового списку та не мають визначеного біржового курсу на дату оцінки, їх справедлива вартість оцінюється враховуючи вартість чистих активів компаній – емітентів цінних паперів відповідно до наданої ними фінансової звітності на дату оцінки та відсоток володіння у статутному капіталі таких компаній. У разі, коли наявної останньої інформації недостатньо, щоб визначити справедливу вартість, або коли існує широкий діапазон можливих оцінок справедливої вартості, наближеною оцінкою справедливої вартості є собівартість. Справедлива вартість акцій, обіг яких зупинено, у тому числі цінних паперів емітентів, які включені до Списку емітентів, що мають ознаки фіктивності, визначається із урахуванням наявності строків відновлення обігу таких цінних паперів, наявності фінансової звітності таких емітентів, результатів їх діяльності, очікування надходження майбутніх економічних вигод. Частки господарських товариств оцінюються враховуючи вартість чистих активів цих господарських товариств відповідно до наданої ними фінансової звітності на дату оцінки та частку володіння у статутному капіталі таких компаній.

Щодо грошових коштів Товариство відносно банківських депозитів має наступну модель розрахунку збитку від знецінення фінансового активу: - при розміщенні депозиту в банку з високою надійністю (інвестиційний рівень рейтингу uaAAA, uaAA, uaA, uaBBB та банки, що мають прогноз “стабільний», що присвоюється рейтинговими агентствами, які внесені до Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств НКЦПФР) на дату розміщення коштів резерв збитків розраховується в залежності від строку та умов розміщення (при розміщенні від 1 до 24-х місяців – розмір резерву збитку складає 0,001%, більше 2 років – 10%); - при розміщенні депозиту в банку з більш низьким кредитним рейтингом (спекулятивний рівень рейтингу, що присвоюється рейтинговими агентствами, які внесені до Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств НКЦПФР) на дату розміщення коштів резерв збитку розраховується у розмірі від 10% до 100% від суми вкладу в залежності в розміру ризиків. Позичальник-банк з рейтингом uaAA та uaAAА характеризується дуже високою кредитоспроможністю порівняно з іншими українськими позичальниками або борговими інструментами. Знаки «+» та «-» позначають проміжний рейтинговий рівень відносно основного рівня. Стабільний прогноз вказує на відсутність на поточний момент передумов для зміни рейтингу протягом року. Отже, кредитний ризик щодо депозитів, відсотки за якими є ринковими, рівень рейтингу банку стабільний, передумови дефолту відсутні, є низький.

Фінансові активи та зобов'язання згортаються, якщо Товариство має юридичне право здійснювати залік визнаних у балансі сум і має намір або зробити взаємозалік, або реалізувати актив та виконати зобов'язання одночасно

Керівництво Товариства визнає, що діяльність Товариства пов’язана з ризиками і вартість чистих активів у нестабільному ринковому середовищі може суттєво змінитись унаслідок впливу суб’єктивних чинників та об’єктивних чинників, вірогідність і напрямок впливу яких заздалегідь точно передбачити неможливо. Крім того, в умовах мінливості сучасного світу та ймовірності настання непередбачуваних подій культура управління ризиками стає все більш і більш важливою у сьогоднішньому підприємництві. Управління ризиками (або ж Ризик Менеджмент) дозволяє Товариству діяти максимально ефективно, не наражаючи себе при цьому на ризик надмірних втрат (матеріальних та нематеріальних) та захищає інтереси як учасників Товариства, так і клієнтів, контрагентів та співробітників.

Ключовими ризиками, з якими Товариство зіштовхується у повсякденній діяльності, є: • Кредитний ризик • Ринковий ризик (що включає валютний, процентний та ціновий ризик) • Ризик ліквідності • Операційний ризик

Управління ризиками керівництвом Товариства здійснюється на основі розуміння причин виникнення ризику, кількісної оцінки його можливого впливу на вартість чистих активів та застосування інструментарію щодо його пом’якшення.

кредитний ризик щодо депозитів, відсотки за якими є ринковими, рівень рейтингу банку стабільний, передумови дефолту відсутні, є низький. кредитний ризик щодо цінних паперів, відсотки за якими є ринковими, рейтингова оцінка яких стабільна, передумови дефолту відсутні, є низький.

Концентрації ризику -зосередження, скупчення ризику, тобто його нерівномірний розподіл між об'єктами. Концентрація виникає, коли актив або зобов'язання банку, які характеризуються певним спільним фактором, перевищують певну межу його капіталу. До таких факторів можуть належати: -зобов'язання перед одним позичальником або невеликою групою споріднених позичальників; -надання кредитів двом або більше позичальникам на фінансування одного і того самого проекту, в одній галузі або в пов'язаних галузях чи групі пов'язаних між собою підприємств; інвестиція(-ї) банку в один проект, в одну галузь або в групу споріднених галузей, або в групу споріднених підприємств; -один тип застави, що використовується для забезпечення зобов'язань перед банком; - спільне джерело погашення кількох кредитів або інвестицій; -депозити (вклади) та/або інші зобов'язання, незалежно від їхніх умов, перед однією особою або групою пов'язаних між собою осіб.

Концентрація визначається за умови встановлення обмежень (внутрішні ліміти) за активами, зобвзаннями, контрагентами

Ринковий ризик – це ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструмента коливатимуться внаслідок змін ринкових цін. Ринковий ризик охоплює три типи ризику: інший ціновий ризик, валютний ризик та відсотковий ризик. Ринковий ризик виникає у зв’язку з ризиками збитків, зумовлених коливаннями цін на акції, відсоткових ставок та валютних курсів. Заходи з управління ринковими ризиками включають: • проведення аналізу змін ринкових факторів • оптимізація структури активів та зобов’язань за строками Інший ціновий ризик – це ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструмента коливатимуться внаслідок змін ринкових цін (окрім тих, що виникають унаслідок відсоткового ризику чи валютного ризику), незалежно від того, чи спричинені вони чинниками, характерними для окремого фінансового інструмента або його емітента, чи чинниками, що впливають на всі подібні фінансові інструменти, з якими здійснюються операції на ринку. Товариству притаманний не значний інший ціновий ризик, оскільки активи Товариства не інвестуються у фінансові інструменти, яким притаманний такий тип ризику. Відсотковий ризик – це ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструмента коливатимуться внаслідок змін ринкових відсоткових ставок. Керівництво Товариства усвідомлює, що відсоткові ставки можуть змінюватись і це впливатиме як на доходи Товариства, так і на справедливу вартість чистих активів.

Ризик ліквідності – ризик того, що Товариство матиме труднощі при виконанні зобов’язань, пов’язаних із фінансовими зобов’язаннями, що погашаються шляхом поставки грошових коштів або іншого фінансового активу. Цей ризик виникає через нездатність управляти незапланованим відтоком коштів або змінами джерел фінансування, а також через неможливість виконувати свої позабалансові зобов’язання.

Метою управління ризиком ліквідності є забезпечення достатніх коштів для повного та своєчасного виконання усіх зобов’язань Товариства перед клієнтами, кредиторами та іншими контрагентами, а також досягнення запланованого зростання його активів і рівня прибутковості. Суть управління ліквідністю полягає в підтриманні достатнього запасу ліквідних активів, що слугує джерелом покриття тимчасового дефіциту ліквідності.

Для забезпечення адекватного рівня ліквідності Товариства, на щоденній основі здійснюється аналіз розподілу структури активів за ступенем ліквідності.. Товариство здійснює контроль ліквідності шляхом планування поточної ліквідності. Товариство аналізує терміни платежів, які пов'язані з дебіторською заборгованістю та іншими фінансовими активами, а також прогнозні потоки грошових коштів від операційної діяльності.

Товариство не має довгострокових фінансових зобов'язань, тому ризик ліквідності низький

Валютний ризик – це ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструменту коливатимуться внаслідок змін валютних курсів. Товариство не проводить операції в іноземних валютах.

Товариство не використовує похідних фінансових інструментів для управління своїм валютним ризиком. Для мінімізації та контролю за валютними ризиками Товариство контролює частку активів, номінованих в іноземній валюті, у загальному обсягу активів. Доля активів номінованих в іноземній валюті у портфелі Товариства станом на 31.12.2024 р. та на 31.12.2025 р. склала 0.0%. Чутливість до валютного ризику. Товариство не чутливе до валютних ризиків, так як інструменти в іноземній валюті в балансі відсутні.

Ризик дострокового погашення – ризик зниження прибутковості інвестицій чи недоотримання доходу від кредиту внаслідок того, що частина або вся інвестована сума чи виданий кредит будуть сплачені до встановленого терміну. Товариство не визначає цей тип ризику.

У зв’язку з військовою агресією Росії проти України виникає значний ризик фізичного пошкодження активів або відсутність доступу до них, а також ризик знецінення активів через зменшення суми очікуваного відшкодування. Відповідно до МСБО 36 “Зменшення корисності активів” тестувалися всі активи, щодо яких можливе потенційне знецінення. Станом на 31.12.2025 року Товариство провело аналіз зменшення корисності активів (знецінення активів), облік яких регламентується МСБО 16 "Основні засоби" та МСБО 38 "Нематеріальні активи" та МСФЗ 16 «Оренда». Мета цього аналізу – забезпечення обліку активів за сумою, яка не є більшою ніж сума їх очікуваного відшкодування. Облік зменшення корисності активів (знецінення активів) регламентується Міжнародним стандартом 36 (МСБО 36) «Зменшення корисності активів», в якому визначено, що оцінюючи наявність ознак того, що корисність активів може зменшитися, Товариство бере до уваги зовнішні та внутрішні джерела інформації. Сума очікуваного відшкодування відповідно до § 18 МСБО 36 повинна становити більшу з двох оцінок: 1) справедлива вартість за мінусом витрат на вибуття активу; та 2) цінність використання активу . Отже, вважаючи зовнішні/внутрішні фактори корисність активів може зменшитися. Проведений аналіз справедливої вартості групи актів «Основні засоби», «Нематеріальні активи» за цінністю використання - збиток від знецінення відсутній Корисність групи Активів не зменшується і немає необхідності оцінювати справедливу вартість за мінусом витрат на вибуття активу відповідно до параграфу 19 МСБО 36.

Методики оцінювання та вхідні дані, використані для складання оцінок за справедливою вартістю

Керівництво Товариства здійснює виключно безперервні оцінки справедливої вартості активів та зобов'язань Товариства, тобто такі оцінки, які вимагаються МСФЗ 9 та МСФЗ 13 у звіті про фінансовий стан на кінець кожного звітного періоду.

Рівень ієрархії справедливої вартості, до якого належать оцінки справедливої вартості

Активів та зобов'язань, які обліковуються за справедливою вартістю  не було

 Переміщення між 1-м, 2-м  та 3-м рівнями ієрархії справедливої вартості

У 2025 та 2024 роках переміщень між рівнями ієрархії не було.

 Рух активів, що оцінюються за справедливою вартістю з використанням вихідних даних 3-го рівня ієрархії

У 2025 та 2024 роках руху активів, що оцінюються за справедливою вартістю з використанням вихідних даних 3-го рівня ієрархії не було.

 Інші розкриття, що вимагаються МСФЗ 13 "Оцінка справедливої вартості"

Справедлива вартість фінансових інструментів в порівнянні з їх балансовою вартістю

Справедлива вартість дебіторської та кредиторської заборгованості, а також інвестицій, доступних для продажу, неможливо визначити достовірно, оскільки немає ринкового котирування цих активів. Балансову вартість торгівельної та іншої дебіторської заборгованості розраховано із врахуванням кредитних ризиків, із використанням положень МСФЗ 9.

Керівництво Товариства вважає, що наведені розкриття щодо застосування справедливої вартості є достатніми, і не вважає, що за межами фінансової звітності залишилась будь-яка суттєва інформація щодо застосування справедливої вартості, яка може бути корисною для користувачів фінансової звітності.

Керівництво Товариства вважає, що облікові оцінки та припущення, які мають стосунок до оцінки фінансових інструментів, де ринкові котирування не доступні, є ключовим джерелом невизначеності оцінок, тому що:

а)вони з високим ступенем ймовірності зазнають змін з плином часу, оскільки оцінки базуються на припущеннях керівництва щодо відсоткових ставок, волатильності, змін валютних курсів, показників кредитоспроможності контрагентів, коригувань під час оцінки інструментів, а також специфічних особливостей операцій; та

б)вплив зміни в оцінках на активи, відображені в звіті про фінансовий стан, а також на доходи (витрати) може бути значним.

Якби керівництво Товариства використовувало інші припущення щодо відсоткових ставок, волатильності, курсів обміну валют, кредитного рейтингу контрагента, дати оферти і коригувань під час оцінки інструментів, більша або менша зміна в оцінці вартості фінансових інструментів у разі відсутності ринкових котирувань мала б істотний вплив на відображений у фінансовій звітності чистий прибуток та збиток.

Розуміючи важливість використання облікових оцінок та припущень щодо справедливої вартості фінансових активів в разі відсутності вхідних даних щодо справедливої вартості першого рівня, Керівництво Товариства планує використовувати оцінки та судження які базуються на професійній компетенції працівників Підприємства, досвіді та минулих подіях, а також з використанням розрахунків та моделей вартості фінансових активів. Залучення  зовнішніх експертних оцінок щодо таких фінансових інструментів де оцінка, яка базується на професійній компетенції, досвіді та розрахунках є недостатньою, на думку Керівництва є прийнятним та необхідним.

Використання різних маркетингових припущень та/або методів оцінки також може мати значний вплив на передбачувану справедливу вартість.

Нематеріальні активи включають придбане програмне забезпечення, що використовується для надання послуг та адміністрування. Нематеріальні активи оцінюються за собівартістю за вирахуванням будь-якої накопиченої амортизації та будь-яких накопичених збитків від зменшення корисності. Станом на 31.12.2025 року,балансова вартість яких складає 2 тис. грн., накопичена амортизація 100 тис. грн.

До інвестиційної нерухомості Товариство відносить нерухомість (землю чи будівлі, або частину будівлі, або їх поєднання), утримувану на правах власності або згідно з угодою про фінансову оренду з метою отримання орендних платежів або збільшення вартості капіталу чи для досягнення обох цілей, а не для: (а) використання у виробництві чи при постачанні товарів, при наданні послуг чи для адміністративних цілей, або (б) продажу в звичайному ході діяльності. Інвестиційна нерухомість визнається як актив тоді і тільки тоді, коли: (а) є ймовірність того, що Товариство отримає майбутні економічні вигоди, які пов’язані з цією інвестиційною нерухомістю, (б) собівартість інвестиційної нерухомості можна достовірно оцінити. Якщо будівлі включають одну частину, яка утримується з метою отримання орендної плати та другу частину для використання у процесі діяльності Товариства або для адміністративних цілей, в бухгалтерському обліку такі частини об'єкту нерухомості оцінюються та відображаються окремо, якщо вони можуть бути продані окремо.

Первісна оцінка інвестиційної нерухомості здійснюється за собівартістю. Витрати на операцію включаються до первісної вартості. Собівартість придбаної інвестиційної нерухомості включає ціну її придбання та будь-які витрати, які безпосередньо віднесені до придбання. Безпосередньо віднесені витрати охоплюють, наприклад, винагороди за надання професійних юридичних послуг, податки, пов’язані з передачею права власності, та інші витрати на операцію. Оцінка після визнання здійснюється за справедливою вартістю на дату оцінки. Прибуток або збиток від зміни в справедливій вартості інвестиційної нерухомості визнається в прибутку або збитку. Амортизація на такі активи не нараховується. Справедлива вартість інвестиційної нерухомості зазвичай визначається із залученням незалежного оцінювача. Періодичність перегляду справедливої вартості зумовлюється суттєвими для обліку коливаннями цін на ринку подібної нерухомості. Справедлива вартість незавершеного будівництва дорівнює вартості завершеного об’єкта за вирахуванням витрат на закінчення будівництва. Якщо оцінити справедливу вартість неможливо, Товариство обирає для оцінки об’єктів інвестиційної нерухомості модель оцінки за собівартістю відповідно до МСБО 16 та застосовує такий підхід до всієї інвестиційної нерухомості, при цьому розкриваються причини, з яких не використовується справедлива вартість. Для обліку інвестиційної нерухомості використовується метод собівартості, так, як важко оцінити за методом справедливої вартості нерухомість, що знаходиться в м. Києві, оскільки з 2022року в країні війна і Київ перебуває під постійними обстрілами.

Товариство створює резерв витрат на оплату щорічних (основних та додаткових) відпусток. Розрахунок такого резерву здійснюється на підставі правил Облікової політики Товариства. Розмір створеного резерву оплати відпусток підлягає інвентаризації на кінець року. Розмір відрахувань до резерву відпусток, включаючи відрахування на соціальне страхування з цих сум, розраховуються виходячи з кількості днів фактично невикористаної працівниками відпустки та їхнього середньоденного заробітку на момент проведення такого розрахунку. Також можуть враховуватися інші об’єктивні фактори, що впливають на розрахунок цього показника. У разі необхідності робиться коригуюча проводка в бухгалтерському обліку згідно даних інвентаризації резерву відпусток.

Товариство не визнає умовні активи. Стисла інформація про умовний актив розкривається, коли надходження економічних вигід є ймовірним.

КУА за винагороду здійснює такі основні функції:

- управляє активами Фондів відповідно до вимог Регламенту, Проспекту  та чинного законодавства України;
- розробляє пропозиції щодо інвестиційної політики Фонду;
- представляє інтереси Фондів у відносинах з органами державної влади, юридичним та фізичними особами (резидентами та нерезидентами), міжнародними та громадськими організаціями;
- подає на реєстрацію регламент, проспект емісії акцій та зміни до них, укладає та розриває договори з аудитором (аудиторською фірмою), торговцем цінними паперами, Центральним депозитарієм цінних паперів, оцінювачем майна;
- організовує розміщення та викуп розміщених акцій Фондів відповідно до Регламенту та Проспекту емісії акцій;
- виконує вимоги законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом;
- здійснює первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів діяльності Фондів, складає статистичну інформацію, а також надає відповідно до вимог чинного законодавства України фінансову звітність та статистичну інформацію щодо діяльності Фондів.
Винагорода КУА встановлюється у співвідношенні до вартості чистих активів Фонду, нараховується щомісячно за рахунок активів Фонду та сплачується коштами.

Доходи від реалізації у звітному та попередньому періодах були сформовані наступним чином:

                                                                  тис.грн